Створення Державної податкової служби йде послідовно

Розпочато процес утворення територіальних органів Державної податкової служби як юридичних осіб публічного права. Відповідну постанову Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» підписав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Згідно з постановою, деякі органи Державної фіскальної служби будуть реорганізовані шляхом їх приєднання до відповідних органів Державної податкової служби. У системі територіальних органів ДПС на регіональному рівні будуть утворені головні управління в областях та у м. Києві, Офіс великих платників податків ДПС та Інформаційно-довідковий департамент ДПС.

За словами Голови Державної податкової служби Сергія Верланова, ухвалення постанови про утворення територіальних органів ДПС – черговий  вагомий крок у процесі створення нової податкової служби. Для забезпечення утворення територіальних органів Державної податкової служби необхідно здійснити ще низку заходів.

«Процес створення служби йде активно та послідовно, вже призначаються працівники на посади центрального апарату ДПС – необхідно забезпечити наповнення штату не менше ніж на 30 відсотків. Завершальним необхідним кроком буде прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України про початок роботи нової служби», – зазначив Сергій Верланов.

 

Платники мають можливість повідомляти про корупцію

Повідомлення про корупцію це  повідомлення яке містить iнформацiю про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, інше порушення вимог Закону України  «Про запобігання корупції», вчинене працівниками ДФС, головних управлінь ДФС в областях, митниць ДФС.

До ГУ ДФС у Сумській області повідомлення про корупцію, внесені викривачами, можуть надходити:  з використанням засобів поштового зв'язку, на адресу: вул. Іллінська, 13,  м. Суми, 40009;  через поштову скриньку, розміщену в холі адміністративної будiвлi ГУ ДФС у Сумській області, за адресою: вул. Іллінська, 13, м. Суми;   на електронну адресу sumy.official@sfs.gov.ua (крiм звернень громадян та запитів на отримання публічної iнформацiї);  під час особистого прийому громадян керівництвом та посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області (iнформацiя про порядок запису на прийом та графік особистого прийому розміщується на офiцiйному сайті ГУ ДФС у Сумській області);  на електронну адресу сектору з  питань запобігання та виявлення корупції sumy.szk@sfs.gov.ua; у письмовому вигляді через працiвникiв сектору з питань запобігання та виявлення корупції; засобами телефонного зв'язку через працiвникiв сектору з питань запобігання та виявлення корупції (0542-685191).

 

У Сумах у рамках операції «Бастіон» відпрацьовували алгоритм спільних дій

З початку проведення операції «Бастіон» середньоденні надходження митних платежів зросли на понад 1,5 млрд гривень. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов на спільній нараді з керівниками ГУ ДФС, митниць північно-східного регіону та структурних підрозділів центрального апарату у Сумах.

За його словами, платежі з ввезення товарів широкого споживання та промислової групи зросли на 15-20%. Податкове навантаження на одиницю ваги оподаткованого імпорту збільшилось на майже 10%. Оновлені критерії автоматичного аналізу ризикових операцій дали можливість зменшити обсяги схемного податкового кредиту на суму понад 0,5 млрд. грн. ПДВ лише по митному напрямку.

«Поки йде розділення ДФС у рамках операції «Бастіон» фіскальна служба відпрацьовує алгоритм спільних дій, який надалі буде задіяний для забезпечення ефективної взаємодії трьох окремих органів: Державної податкової служби, Державної митної служби та нової Служби фінансових розслідувань чи Нацбюро фінансової безпеки», – підкреслив Олександр Власов.

Як приклад такої взаємодії – отримання податковою міліцією оперативної інформації, яку надалі перевіряє податковий блок, виявляє порушення, і вже митниця вилучає товар.

 

Розпорядники акцизних складів зобов'язані щоденно формувати дані

Конотопське управління  ГУ ДФС у Сумській області нагадує, що відповідно до п.п. 230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів, що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію, зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 год. 59 хв. цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 год. 59 хв. доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Скасовані штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки

Конотопське управління  ГУ ДФС у Сумській області інформує, що Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 (далі – Указ № 418) визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами (далі – Указ № 436).

Нагадаємо, що Указом № 436 було встановлено штрафи за порушення норм обігу готівки, а саме: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;  за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень  на виплати, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів – у розмірі сплачених коштів; за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки; за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.