Практичний посібник кадрової служби органу місцевого самоврядування

Практичний посібник

кадрової служби органу місцевого самоврядування

Зміст

Вступ. 2

Право на службу в органах місцевого самоврядування. 3

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування. 5

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування 5

Стажування в органах місцевого самоврядування. 7

Формування кадрового резерву. 7

Призначення (обрання) на посаду в органи місцевого самоврядування. 8

Встановлення випробування під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування 10

Присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування. 11

Ведення особових справ посадових осіб місцевого самоврядування. 12

Ведення трудових книжок посадових осіб місцевого самоврядування. 13

Оформлення посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування. 15

Декларування доходів посадових осіб місцевого самоврядування. 16

Робочий час. 16

Оцінювання діяльності посадових осіб місцевого самоврядування. 17

Оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування. 17

Підвищення кваліфікації та організація професійної підготовки посадових осіб місцевого самоврядування. 19

Відпустки посадових осіб місцевого самоврядування. 20

Заохочення посадових осіб місцевого самоврядування. 21

Відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування. 22

Обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування. 22

Продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування. 23

Припинення служби в органах місцевого самоврядування. 23

Вступ

Головне управління державної служби забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою.

Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на Головдержслужбу покладено також здійснення консультативного та методичного забезпечення служби в органах місцевого самоврядування.

Одним із основних завдань, що стоять перед Головдержслужбою, є забезпечення методичного керівництва діяльністю кадрових служб органів місцевого самоврядування з питань проведення конкурсного відбору, оцінювання діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, формування кадрового резерву для служби в органах місцевого самоврядування та здійснення заходів щодо запобігання проявам корупції серед посадових осіб місцевого самоврядування.

При наданні Головдержслужбою та її територіальними органами методично-консультативної допомоги органам місцевого самоврядування виявляється ряд недоліків в роботі кадрових служб. Найбільша їх кількість стосується проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування, проходження стажування, формування кадрового резерву для служби в органах місцевого самоврядування, присвоєння рангів, ведення особових справ та трудових книжок посадових осіб місцевого самоврядування.

Основними причинами такого стану справ є неврегульованість окремих питань на законодавчому рівні, недосконалість нормативно-правової бази, у тому числі значна кількість підзаконних актів.

З метою систематизації типових недоліків, які зустрічаються у роботі кадрових служб, та їх недопущення у подальшій роботі Головдержслужбою розроблено Практичний посібник кадрової служби органу місцевого самоврядування, у якому висвітлені основні етапи проходження служби в органах місцевого самоврядування, нормативно-правові акти, що їх регулюють, а також звернуто увагу на окремі питання кадрової роботи, які неоднозначно трактуються, що значною мірою призводить до порушень чинного законодавства.

Посібник розрахований на працівників кадрових служб органів місцевого самоврядування.

Сподіваємося, що викладений матеріал допоможе Вам у роботі.

Право на службу в органах місцевого самоврядування

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.

Статтею 3 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, – з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, – з моменту внесення відмітки про громадянство України.

У разі порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування») – служба в органах місцевого самоврядування припиняється відповідно до пункту 2 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

При прийнятті громадянина на службу в органи місцевого самоврядування необхідно враховувати наступне:

– законодавством визначено специфічне коло повноважень, прав і обов’язків посадових осіб місцевого самоврядування, умови прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження;

– посадові особи місцевого самоврядування є суб’єктами корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією (стаття 2 Закону України «Про боротьбу з корупцією»);

– для посадових осіб місцевого самоврядування встановлені обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби (стаття 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

– обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному (стаття 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

– граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування (55 років для жінок і 60 років для чоловіків). Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади (стаття 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

– особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої – сьомої категорії, надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, стосовно себе та членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої – другої категорії, повинна надати також відомості про належне їй та її родині нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках та цінні папери (стаття 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

– посадові особи місцевого самоврядування не можуть бути організаторами і безпосередніми учасниками страйків та інших дій, що перешкоджають виконанню органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування передбачених законом повноважень (стаття 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

– сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток (стаття 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

– секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом (стаття 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

– голова районної, обласної, районної у місті ради не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток (стаття 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

– на заступника голови районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для голови ради (стаття 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Перелік робіт, які не є сумісництвом, визначені додатком до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року за № 76.

Основні законодавчі акти, які регулюють питання проходження служби в органах місцевого самоврядування:

– Конституція України;

– Конституція Автономної Республіки Крим;

– Кодекс законів про працю України;

– Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

– Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

– Закон України «Про боротьбу з корупцією»;

– Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»;

– Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування

Конкурс у системі служби в органах місцевого самоврядування – це особлива процедура підбору кадрів на вакантні посади відповідно до рішення конкурсної комісії. Основна мета конкурсу полягає у тому, щоб створити умови для реалізації права громадян на рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування, а також прийняття на службу таких осіб, які спроможні виконувати покладені на них функції.

Рішення про проведення конкурсу та його умови (вимоги до рівня освіти, досвіду роботи, знання державної мови тощо) приймається сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради за наявності вакантної посади в органі місцевого самоврядування.

Проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування здійснюється згідно з Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169.

Відповідно до цього Порядку конкурс проводиться поетапно:

– публікація оголошення органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масової інформації;

Згідно з Законом України «Про інформацію» масова інформація – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.

Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) – газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.

Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.

– прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, при цьому термін прийняття документів складає 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про конкурс;

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії органу, в якому проводиться конкурс, такі документи: заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4 х 6 см; копії документів про освіту, засвідчені нотаріально чи в іншому встановленому законодавством порядку; відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім’ї; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України, засвідчену кадровою службою (пункт 13 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169).

– попередній розгляд документів на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади;

Конкретний перелік посадових обов'язків та кваліфікаційні вимоги до посади визначаються посадовими інструкціями посадових осіб місцевого самоврядування, які розробляються органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами (комітетами), на основі типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 29 грудня 2009 року № 406, виходячи з їх завдань, функцій та повноважень, встановлених відповідними законодавчими та нормативно-правовими актами, і штатного розпису, затвердженого у встановленому порядку.

– проведення іспиту та відбір кандидатів.

Проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого спільним наказом Головного управління державної служби України та Української Академії державного управління при Президентові України від 10 травня 2002 року № 30/84, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 травня 2002 року за № 446/6734.

Мають місце типові порушення та недоліки у кадровій роботі при проведенні конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування. Зокрема, при застосуванні Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців найчастіше порушуються:

– пункт 6 – не визначаються умови проведення конкурсу в окремому органі місцевого самоврядування;

– пункт 7 – в оголошенні про проведення конкурсу вказується обмеження у віці 30-45 років, тоді як граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 55 років для жінок та 60 років для чоловіків;

– пункт 9 – оголошення про проведення конкурсу не публікується в пресі та не поширюється через інші засоби масової інформації, а лише розміщується на офіційному веб-сайті органу;

– пункт 10 – оголошення про конкурс не доводиться до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс;

– пункт 11 – в оголошеннях про проведення конкурсу в умовах конкурсу зазначається термін подання документів один місяць, а не 30 календарних днів; не зазначається повна назва вакантної посади; вказується вимога щодо місця проживання;

– пункт 13 – в заявах кандидатів про участь у конкурсі не зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органах місцевого самоврядування та її проходження;

– пункт 16 – кадрова служба органу місцевого самоврядування не перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, передбаченим для кандидатів на посаду в органи місцевого самоврядування;

– пункт 23 – не затверджується порядок проведення іспиту в окремому органі місцевого самоврядування;

– пункт 25 – співбесіда, як етап проведення конкурсу, не проводиться, або проводиться, однак у протоколі засідання конкурсної комісії не зазначається про її проведення;

– пункт 30 – у протоколах засідань конкурсної комісії не зазначаються результати письмового іспиту;

– конкурс проводиться до закінчення терміну подання документів (30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу).

Типові порушення органами місцевого самоврядування вимог Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців:

– пункту 3.6 – при підготовці відповідей на питання білета кандидатом не проставляються підпис та дата складання іспиту;

– пункту 4.2 – на аркуші з відповідями кандидата оцінки не виставляються окремо по кожному питанню;

– пункту 4.3 – відсутні відомості про ознайомлення кандидатів з результатами складання письмового іспиту.

Стажування в органах місцевого самоврядування

Проходження стажування в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення про порядок стажування у державних органах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 року № 804.

Стажування проводиться у відповідному органі місцевого самоврядування з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду в органи місцевого самоврядування, терміном до двох місяців.

На період стажування в органі за стажистом закріплюється посадова особа місцевого самоврядування, відповідальна за стажування.

Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.

Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає керівництву органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста на службі в органах місцевого самоврядування, а за основним місцем роботи – стислий письмовий звіт.

Особа (не посадова особа місцевого самоврядування), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному органі місцевого самоврядування, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів місцевого самоврядування. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.

Посадова особа місцевого самоврядування після успішного закінчення стажування може бути переведена на посаду за рішенням керівника відповідного органу без конкурсного відбору або зарахована до кадрового резерву.

Типові порушення вимог Положення про порядок стажування у державних органах, які зустрічаються в органах місцевого самоврядування:

– відсутні висновки керівника структурного підрозділу щодо можливості використання стажиста на службі в органах місцевого самоврядування;

– доповідна записка про стажування подається стажистом керівнику структурного підрозділу, а не керівнику органу місцевого самоврядування;

– особою, яка проходила стажування, не подається за основним місцем роботи письмовий звіт.

Формування кадрового резерву

За рішенням органу місцевого самоврядування створюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі, який затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради (стаття 16 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Порядок формування та ведення кадрового резерву посадових осіб визначається відповідною радою.

Типовий порядок формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року № 1386.

Кадровий резерв на виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою або відповідною радою, не формується.

На посади інших працівників органів місцевого самоврядування кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посади керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та на посади керівників відділів, управлінь виконавчого апарату районної і обласної ради – не менше двох осіб; на посади спеціалістів цих органів – не менше однієї особи з урахуванням фактичної потреби, про що складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щороку в грудні. У разі потреби до списку протягом року можуть вноситися зміни у порядку, встановленому для зарахування до кадрового резерву.

Просування по службі посадової особи місцевого самоврядування, зарахованої до кадрового резерву, може здійснюватися за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради поза конкурсом.

Типові порушення вимог Типового порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування:

– не видається розпорядження керівника органу місцевого самоврядування про зарахування до кадрового резерву;

– відсутні особисті плани роботи та відомості про згоду осіб, які зараховані до кадрового резерву.

Призначення (обрання) на посаду в органи місцевого самоврядування

Після виконання працівником та органом усіх визначених законодавством процедур здійснюється призначення особи на посаду в орган місцевого самоврядування.

Назва посади	Орган (уповноважена особа), що здійснює обрання (призначення) на посаду	Акт законодавства
Голова обласної, районної, районної у місті ради	Обирається відповідною радою з числа її депутатів шляхом таємного голосування	Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 55); Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 10)
Заступник голови обласної, районної, районної у місті ради	Обирається відповідною радою з числа її депутатів шляхом таємного голосування	Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 56); Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 10)
Керівник секретаріату (керуючий справами) районної, обласної ради, керуючий справами виконавчого апарату обласної і районної рад	Призначається відповідно головою районної, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України	Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 10)
Київський міський голова	Обирається шляхом прямих виборів	Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ», Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»
Голова районної у місті Києві ради	Обирається відповідною радою з числа її депутатів	Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ»
Заступник міського голови – секретар Київської міської ради	Обирається радою з числа її депутатів	Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» (стаття 14)
Сільський, селищний, міський голова	Обирається територіальною громадою шляхом таємного голосування	Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських, селищних, сільських голів»
Заступники сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради	Затверджується відповідною радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови	Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Секретар сільської, селищної, міської ради	Обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів	Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 50); Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 10)
Голови постійних комісій з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад	Обираються радою на строк її повноважень із числа депутатів цих рад	Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 47)
Керівники відділів, управлінь та інші працівники органів місцевого самоврядування	Призначаються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України	Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (стаття 10)

Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).

Працівники патронатної служби є посадовими особами місцевого самоврядування.

Наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 затверджено типові форми первинної облікової документації зі статистики праці.

Під час підготовки кадровими службами органів місцевого самоврядування проектів рішень з кадрових питань можуть використовуватися зразки змісту наказів (розпоряджень), наведені у
додатку 3 до п. 4 методичних рекомендацій щодо застосування Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затверджених наказом Головного управління державної служби від 5 липня 1998 року № 24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня
1998 року за № 453/2893

Встановлення випробування під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування

Під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

На посадову особу місцевого самоврядування в період випробовування повністю поширюється дія чинного законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

Умова про встановлення випробування повинна бути обумовлена в розпорядженні сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради про прийняття особи на відповідну посаду.

Громадяни України, які вперше приймаються (обираються) на службу в органи місцевого самоврядування, складають Присягу посадової особи місцевого самоврядування (стаття 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Посадова особа місцевого самоврядування підписує текст Присяги, який зберігається за місцем її роботи в особовій справі. Про складання Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Новообрані сільські, селищні, міські голови, голови рад складають Присягу на сесії відповідної ради.

Закон України «Про колективні договори і угоди» визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників.

Типове порушення Закону України «Про колективні договори і угоди», яке має місце при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування:

– працюючі, а також щойно призначені на посади працівники органу місцевого самоврядування не ознайомлюються з колективним договором власником або уповноваженим ним органом.

Присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування

При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад (стаття 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Наказом Головдержслужби від 28 березня 2005 року № 72 затверджено Методичні рекомендації щодо присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам третьої – сьомої категорії, присвоюються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним терміном, ранги присвоюються після його закінчення за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального терміну виплачується відповідно до цих рангів.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що у разі переходу посадової особи місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

Черговий ранг не може бути присвоєний посадовій особі, до якої протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, а також у період перебування під слідством. Затримка у присвоєнні чергового рангу до одного року може застосовуватися як захід дисциплінарного впливу.

За сумлінну працю при виході на пенсію посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Типові порушення при присвоєнні рангів посадовим особам місцевого самоврядування:

– черговий ранг присвоюється із затримкою без відповідного обґрунтування, безпосереднім керівником не готується відповідне подання, чергові ранги присвоюються посадовим особам місцевого самоврядування, до яких протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення;

– черговий ранг присвоюється достроково без відповідного обґрунтування.

Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, якими посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад:

– стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1441 «Про віднесення посад в органах місцевого самоврядування до відповідних категорій посад»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 9-р «Про віднесення посад працівників системи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді до відповідних категорій посад державних службовців та органів місцевого самоврядування»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 673-р «Про віднесення посади державного реєстратора до відповідної категорії посад державних службовців та посад в органах місцевого самоврядування»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 98-р «Про віднесення посади адміністратора міської ради, районної та районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації до відповідної категорії посад державних службовців та посад в органах місцевого самоврядування»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 року № 794-р «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 225-р «Про віднесення посад в органах місцевого самоврядування до відповідних категорій посад»

Ведення особових справ посадових осіб місцевого самоврядування

З початку розгляду кандидатури для призначення на посаду в органи місцевого самоврядування розпочинається розгляд документів, які у разі призначення особи на посаду увійдуть до її особової справи.

Ведення особових справ посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Порядком ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 731.

Наказом Головдержслужби від 5 липня 1998 року № 24, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 453/2893, затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади та зразки оформлення документів особових справ.

Перед формуванням особової справи необхідно перевірити наявність на даного працівника справи в поточному архіві. Якщо вона є, слід звірити з описом наявність документів і долучити їх до документів, які подаються. При цьому запис переліку нових документів продовжується у старому описі. При потребі складається новий опис.

При початковому формуванні особової справи в опис включаються документи відповідно до їх розміщення у справі із зазначенням повної назви документа, організації, яка його видала, номера і дати документа, а також дати включення його до особової справи і кількості аркушів. Матеріали, які надійшли після призначення працівника на посаду, вносяться до опису в порядку їх надходженням.

Працівник кадрової служби повинен перевірити правильність заповнення матеріалів особової справи, відповідність зазначених у них відомостей з оригіналами документів (паспорта, військового квитка, документа про освіту, у тому числі про повну вищу освіту, тощо).

Не дозволяється розголошувати дані, які містяться в особових справах, вилучати з них документи, вносити в облікові дані будь-які зміни без відома працівника, на якого оформлена особова справа, та керівника органу і керівника кадрової служби.

Особова справа посадової особи місцевого самоврядування у міру проходження служби в органах місцевого самоврядування доповнюється відповідними матеріалами та щорічно, до 15 квітня, уточнюється.

Зміни облікових даних працівника вносяться до розділів II, III, IV, V, VI, VII, VIII особової картки П-2ДС, зареєстрованої Мін'юстом України від 28 грудня
1995 року № 484/1020. Підставою для їх внесення є Укази і Розпорядження Президента України, накази і розпорядження міністрів, керівників інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, рішення окружних виборчих комісій про обрання сільських, селищних і міських голів, рішення сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, повідомлення установ і організацій, а також особисті повідомлення працівника. Всі документи, на підставі яких зроблені записи, підшиваються в особову справу і заносяться в опис документів. Потрібно, щоб документи, які долучаються до особової справи, мали необхідні підписи, дати і у разі потреби були засвідчені печаткою.

Особова картка (форма П-2ДС) з автобіографією, даними про трудову діяльність у минулому та проходження служби в органах місцевого самоврядування оформляються відповідно до діючої Інструкції по заповненню особових справ, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 26 грудня 1995 року № 343, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 1995 року за № 484/1020.

Сформована особова справа реєструється у книзі обліку руху особових справ протягом тижня з дня призначення працівника на посаду.

Після припинення посадовою особою місцевого самоврядування роботи його особова справа залишається в кадровій службі і передається до архіву в порядку, визначеному відповідною інструкцією з діловодства.

У разі повернення особи на службу в органи місцевого самоврядування рекомендується використовувати сформовану раніше особову справу.

Типові порушення вимог Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, що зустрічаються в органах місцевого самоврядування:

– пункту 1 – в особових справах містяться не всі, передбачені Порядком, документи, або містяться ті, які ним не передбачені; відсутні книги обліку руху особових справ;

– абзацу 1 пункту 3 – невірні або відсутні записи в деяких розділах особових карток (форма П – 2 ДС);

– абзацу 2 пункту 3 – в особових справах містяться не завірені копії документів.

Ведення трудових книжок посадових осіб місцевого самоврядування

Основним документом про трудову діяльність посадових осіб місцевого самоврядування є трудова книжка (стаття 48 Кодексу законів про працю України).

Зразки бланків трудової книжки і вкладиша до неї затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників».

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

До трудової книжки також заносяться записи про продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування, виплати 10 посадових окладів при виході на пенсію та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах місцевого самоврядування, зразкове виконання трудових обов'язків, присвоєння, зміну або позбавлення відповідного рангу.

З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розпис в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Усі операції, пов'язані з одержанням і витрачанням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням серії та номера кожного бланку вносяться до книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277 «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу».

Зразок запису до трудової книжки

№ запису	Дата				Відомості про прийом на робу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону)	На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)
№ запису	число		місяць	рік
1	2				3	4
					Одеська обласна рада
14.	10	08		2005	Призначений на посаду керуючого справами виконавчого апарату Одеської обласної ради, як такий, що пройшов за конкурсом та перебував у кадровому резерві на цю посаду	Розпорядження голови Одеської обласної ради від 09.08.2005 № 358
15	10	08		2005	Прийнята Присяга посадової особи місцевого самоврядування
16	10	08		2005	Присвоєний 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування	Розпорядження голови Одеської обласної ради від 09.08.2005 № 358
17	10	08		2007	Присвоєний 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування	Розпорядження голови Одеської обласної ради від 10.08.2007 № 271
18	09	06		2008	Звільнений з посади керуючого справами виконавчого апарату Одеської обласної ради за угодою сторін, п. 1 ст.36 КЗпП України	Розпорядження голови Одеської обласної ради від 08.06.2008 № 169
Голова Одеської обласної ради					(Підпис) (Печатка)	ПІБ

Типові порушення органами місцевого самоврядування вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників:

– підпункту 2.4 пункту 2 – зміст запису у трудовій книжці не відповідає тексту наказу (розпорядження) (не зазначаються шляхи призначення на посаду (за результатами конкурсного відбору, стажування, з кадрового резерву), відсутні записи про встановлення випробувального терміну тощо);

– підпункту 2.5 пункту 2 – власник або уповноважений ним орган не ознайомлює працівника із записами у трудовій книжці;

– підпункт 7.1 пункту 7 – не ведеться облік бланків трудових книжок і вкладишів до них;

– підпункт 2.2 пункту 2 – до трудової книжки заносяться записи, не передбачені Інструкцією, та не ведуться записи, передбачені нею;

– підпункт 2.14 пункту 2 – у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок не пишеться повне найменування органу;

– печаткою завіряються окремо записи про прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, прийняття Присяги посадової особи місцевого самоврядування, присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування, просування по службі.

Оформлення посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України (частина третя статті 22 Кодексу законів про працю України).

Статтями 8, 9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачені основні права та обов’язки посадових осіб місцевого самоврядування.

Конкретні обов'язки та права посадових осіб місцевого самоврядування відображаються у посадових положеннях та інструкціях.

Посадова інструкція – документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов'язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи.

Посадова інструкція розробляється керівниками структурних підрозділів (начальником управління, начальником самостійного відділу, начальником відділу, завідувачем самостійного сектору, завідувачем сектору) на посаду кожного працівника управління, відділу, сектору на основі вимог Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Головдержслужби від 1 вересня 1999 року № 65 (випуск 76), та Додатка 1 до нього, положення про відповідний структурний підрозділ та затверджується керівником чи заступником керівника органу місцевого самоврядування.

Наказом Головного управління державної служби України від 29 грудня
2009 року № 406 затверджено типові професійно-кваліфікаційні характеристики посадових осіб місцевого самоврядування та рекомендовано обласним, міським, районним (районним у містах), сільським, селищним радам при розробці конкретних професійно-кваліфікаційних характеристик і відповідних посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування керуватися типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками.

Посадові інструкції готуються у двох примірниках, один з яких зберігається у кадровій службі (оригінал), а другий – у начальників відповідних структурних підрозділів. Посадовій особі місцевого самоврядування видається під розпис копія посадової інструкції.

У посадовій інструкції мають бути чітко окреслені місце та роль посадової особи місцевого самоврядування в діяльності підрозділу, межі його повноважень та відповідальності.

Текст посадової інструкції, як правило, складається з наступних розділів:

Загальні положення.

Завдання та обов'язки.

Права.

Відповідальність.

Взаємовідносини (зв'язки) за посадою.

Типові недоліки, що зустрічаються при підготовці посадових інструкцій посадових осіб місцевого самоврядування:

не визначаються кваліфікаційні вимоги (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, відповідний стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, інші вимоги);

не визначаються взаємовідносини за посадою;

не передбачається порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов’язків;

посадові інструкції пишуться після призначення працівника на посаду та під конкретну особу;

завдання та обов’язки, визначені у посадовій інструкції, носять загальний характер.

Декларування доходів посадових осіб місцевого самоврядування

Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої – сьомої категорії, надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, стосовно себе та членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої – другої категорії, повинна надати також відомості про належне їй та її родині нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках та цінні папери (стаття 13 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Зобов’язання фінансового характеру подаються у вигляді декларації (постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 641 «Про застосування статті 13 Закону України «Про державну службу»).

Порядок заповнення декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан посадової особи місцевого самоврядування та особи, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування, щодо себе та членів своєї сім’ї визначений Методичними рекомендаціями щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, декларації про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 9 квітня 2001 року № 175.

Відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати у багатомандатному окрузі, включених до виборчого списку місцевої організації партії (блоку), за умови отримання декларації про майно і доходи кожного кандидата у депутати за останній рік, термін звітності по якому вже минув, за формою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Форма Декларації про майно та доходи кандидата в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посаду сільського, селищного, міського голови затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2005 року № 935, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1575/11855.

Типові недоліки при заповненні посадовими особами місцевого самоврядування декларацій:

– не вказується період, за який подається декларація;

– не заповнюються окремі пункти декларації.

Робочий час

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (стаття 56 Кодексу законів про працю України).

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50 Кодексу законів про працю України).

Тривалість робочого дня для працівників органів місцевого самоврядування встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1993 року № 1010 «Про тривалість робочого дня для працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування».

Типові недоліки при встановленні робочого часу посадовим особам місцевого самоврядування:

– залучення до виконання роботи у позаробочий та нічний час, у вихідні і святкові дні, направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Оцінювання діяльності посадових осіб місцевого самоврядування

З метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, посадові особи місцевого самоврядування один раз на 4 роки підлягають атестації (стаття 17 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Положення про проведення атестації затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради.

Типове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1440.

У період між атестаціями проводиться щорічна оцінка виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них завдань та обов'язків у порядку, визначеному сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради з урахуванням Типового положення та особливостей кожного органу місцевого самоврядування.

Загальні методичні рекомендації щодо проведення щорічної оцінки виконання посадовими особами місцевого самоврядування покладених на них обов'язків і завдань затверджені наказом Головного управління державної служби України від 30 червня 2004 року № 102.

Типові недоліки при проведенні оцінювання діяльності посадових осіб місцевого самоврядування:

– в окремих органах місцевого самоврядування щорічна оцінка та атестація посадових осіб місцевого самоврядування не проводиться.

Оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування

Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет (стаття 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268.

Умови оплати праці працівників апаратів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, схеми посадових окладів яких не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268, упорядковані постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288.

Інші законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють питання оплати праці працівників органів місцевого самоврядування:

– Закон України «Про оплату праці»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 783 «Про надбавки до посадових окладів за особливий характер роботи та інтенсивність праці» (постанова втратила чинність стосовно працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268);

– постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 439 «Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 року № 1207 «Про підвищення посадових окладів працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 512 «Про оплату праці керівників Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київських та Севастопольських міських державних адміністрацій, обласних, Київських та Севастопольської міських рад» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2005 року № 1096;

– постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 року № 34 «Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Типові порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»:

– підпункту “г” пункту 2 – у наказах про встановлення доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників не зазначається посада відсутнього працівника, тоді як законодавством передбачається виплата доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників рівнозначних категорій посад;

– підпункту 3 пункту 2 – працівникам не надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Типове порушення Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» при вирішенні питань оплати праці:

– до вирішення питань оплати праці працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат відповідно до Колективного договору не залучається первинна профспілкова організація.

Підвищення кваліфікації та організація професійної підготовки посадових осіб місцевого самоврядування

Посадовим особам місцевого самоврядування створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.

Органи місцевого самоврядування забезпечують проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування і керівників державних підприємств, установ і організацій відповідно до вимог Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року № 564, і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 року № 167.

Фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів військового управління Збройних Сил здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1262.

Державним замовником на підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, що належать до першої – четвертої категорії посад державних службовців, є Головдержслужба.

Методичні рекомендації щодо визначення потреб у підготовці магістрів в освітній галузі «Державне управління» й відбору осіб для направлення на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України та вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю «Державна служба», та підвищенні кваліфікації кадрів затверджені наказом Головдержслужби від 1грудня 2009 року № 367.

Органи місцевого самоврядування в регіоні вивчають потреби та направляють їх до територіальних органів Головдержслужби України для узагальнення і відповідного аналізу.

Порядок прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» галузі знань «Державне управління» та працевлаштування випускників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 789.

Орган місцевого самоврядування надсилає у місячний строк повідомлення вищому навчальному закладу та територіальному органу Головдержслужби про працевлаштування випускника за формою згідно з додатком 5 до зазначеного Порядку.

Облік працевлаштованих випускників ведуть кадрові служби органів державної влади, органи місцевого самоврядування та територіальні органи Головдержслужби. Моніторинг та загальний контроль за працевлаштуванням випускників здійснює Головдержслужба.

Положення про прийом, стажування слухачів та працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія), а також перелік органів, де проводиться стажування слухачів Національної академії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 468

Органи, установи, організації подають:

до Національної академії не пізніше ніж за три місяці до початку вступних екзаменів відомості про осіб, що рекомендуються для участі у конкурсному відборі на навчання, та пропозиції щодо їх подальшого перебування на державній службі, затверджені відповідно на засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

до Національної академії (м. Київ) не пізніше ніж за два місяці до початку вступних екзаменів відомості про осіб, які вступають на навчання за спеціальностями галузі знань «Державне управління», освітньо-професійні програми яких передбачають підготовку осіб для роботи на посадах першої – третьої категорії;

до Національної академії та Головдержслужби щороку в січні підтвердження щодо перебування слухачів у відповідному кадровому резерві із зазначенням повної назви посади, на яку випускників буде призначено після закінчення Національної академії (органи, установи, організації, які уклали договори-направлення із слухачами Національної академії);

до Національної академії і Головдержслужби повідомлення за зразком згідно з додатком 2 до зазначеного Положення у місячний строк після прибуття випускника Національної академії.

Положення про здійснення моніторингу працевлаштування магістрів за спеціальностями галузі знань «Державне управління» затверджено наказом Головдержслужби України від 3 жовтня 2008 року № 269

Кадрові служби органів, установ, організацій здійснюють облік вступників та в десятиденний строк надають територіальному органу Головдержслужби відомості про вступників.

Органи, установи, організації, які уклали договори-направлення, щороку в січні подають до Національної академії, у серпні до магістратур державної служби та відповідно до територіальних органів Головдержслужби підтвердження щодо перебування слухачів денної форми навчання у відповідному кадровому резерві із повною назвою посади, на яку випускників буде призначено після закінчення навчання, та підтвердження прийняття випускників на посади, зазначені у договорах-направленнях, або посади, рівноцінні за оплатою, категорією, характером діяльності тій, яку вони займали до вступу на навчання.

Орган, установа, організація після прибуття випускника на роботу бере його на облік та в десятиденний строк надає територіальному органу Головдержслужби інформацію про працевлаштування.

Відпустки посадових осіб місцевого самоврядування

Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу (стаття 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Надання відпусток посадовим особам місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України, законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про відпустки», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250.

Умови, тривалість та порядок надання та оплата творчих відпусток встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45.

Заохочення посадових осіб місцевого самоврядування

За особливі трудові досягнення посадові особи місцевого самоврядування можуть представлятися до присвоєння почесних звань, державних нагород, відомчих заохочувальних відзнак органів влади різного рівня.

Пунктом 6 Порядку видачі грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1563), рекомендовано органам місцевого самоврядування видавати грошову винагороду посадовим особам за сумлінну безперервну працю в зазначених органах, зразкове виконання трудових обов'язків згідно з цим Порядком і пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Заохочення (стимулювання) посадових осіб місцевого самоврядування – це позитивно стимулюючий вплив суб’єктів (посадової особи, органу та ін.) на потреби, інтереси, свідомість, волю, поведінку посадової особи місцевого самоврядування, а отже, на результати його управлінської праці та діяльності. Заохочення сприяє поліпшенню дисципліни, якості праці, враховує ініціативу та відповідальність працівників.

Типові недоліки, що зустрічаються при вирішенні питань заохочення посадових осіб місцевого самоврядування:

не завжди у поданнях відображаються критерії щодо особистих заслуг претендента на нагородження;

недостатній стаж роботи кандидата для встановлення відповідної нагороди;

недотримання вимог нормативно-правових актів при оформленні матеріалів для представлення кандидата до нагородження в частині оформлення подання, формування пакету документів;

невірно обраховується стаж безперервної роботи (служби), що дає право на одержання грошової винагороди.

Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють питання нагородження посадових осіб місцевого самоврядування:

– Закон України «Про державні нагороди України»;

– Указ Президента України від 2 грудня 1995 року № 1116/95 «Про впорядкування відзначення пам’ятних дат і ювілеїв»;

– Указ Президента України від 17 грудня 1999 року № 1583/99 «Про додаткові заходи щодо впорядкування відзначення пам’ятних дат і ювілеїв»;

– Указ Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001 «Про почесні звання України»;

– Указ Президента України від 19 лютого 2003 року № 138/2003 «Про Порядок представлення до нагородження та вручення державних нагород України»;

– Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2001 року № 2541-III «Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року № 1249 «Про затвердження Порядку підготовки та подання Кабінетові Міністрів України на погодження пропозицій щодо відзначення пам'ятних дат і ювілеїв»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1333 «Про Премію Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України»;

– постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 728 «Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України»;

– розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 року № 423-р «Деякі питання запровадження заохочувальних відзнак Прем'єр-міністра України»;

– наказ Головного управління державної служби України від 24 травня 2007 року № 151 «Про встановлення відомчої заохочувальної відзнаки Головного управління державної служби України – Подяки Головного управління державної служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2007 року за № 635/13902;

– наказ Головного управління державної служби України від 24 травня 2007 року № 150 «Про встановлення відомчої заохочувальної відзнаки Головного управління державної служби України – Грамоти Головного управління державної служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2007 року за № 636/13903;

– наказ Головного управління державної служби України від 24 травня 2007 року № 149 «Про встановлення відомчої заохочувальної відзнаки Головного управління державної служби України – Почесної грамоти Головного управління державної служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2007 року за № 637/13904;

– наказ Головного управління державної служби України від 24 травня 2007 року № 148 «Про встановлення відомчої заохочувальної відзнаки Головного управління державної служби України – нагрудного знака «Державна служба України «За сумлінну працю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2007 року за № 638/13905.

Відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

Відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування визначена також статтями 23-24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування

До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби (стаття 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Стаж державної служби обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, та додатку до нього.

Документом для визначення стажу служби в органах місцевого самоврядування є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування належить до компетенції кадрової служби органу, з яким посадова особа місцевого самоврядування перебуває у трудових відносинах.

Продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування

Відповідно до статті 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.

Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради.

Після закінчення цього терміну посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.

Припинення служби в органах місцевого самоврядування

Звільнення посадових осіб місцевого самоврядування зі служби в органах місцевого самоврядування та дотримання при цьому гарантій їх соціального захисту здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України, законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими законами України.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначеними законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Статтею 2411 Кодексу законів про працю України визначено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням посадової особи у випадку її звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) їй має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Звільнення сільського, селищного, міського голови

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного міського голови закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

Відповідно до статті 79 цього Закону службові відносини сільського, селищного, міського голови з відповідним органом місцевого самоврядування вважаються достроково припиненими за таких підстав:

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті.

У ч. 2 статті 79 вказаного Закону зазначено, що службові відносини посадових осіб територіальної громади можуть бути також достроково припинені, якщо вони порушують Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм повноважень.

За наявності підстав службові відносини посадових осіб територіальних громад із відповідними органами місцевого самоврядування можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради.

Службові відносини посадових осіб територіальної громади з відповідним органом місцевого самоврядування припиняються з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про це, у випадку призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільського, селищного, міського голови – в день обрання головою іншої особи.

Звільнення голови районної, обласної, районної у місті ради

Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради виконує свої обов’язки до обрання голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень. Голова ради може бути достроково звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менше третини депутатів від загального складу ради (стаття 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Звільнення заступника голови районної, обласної, районної у місті ради та заступника міського голови – секретаря Київської міської ради

Заступник голови районної, обласної, районної у місті (за умови її створення) ради здійснює свої повноваження до обрання заступника голови ради нового скликання, крім випадків дострокового звільнення з посади за рішенням ради, яке приймається шляхом таємного голосування. Питання про його звільнення може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або голови ради (стаття 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» заступник міського голови – секретар Київської міської ради здійснює свої повноваження, передбачені статтями 50 та 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до обрання заступника міського голови – секретаря Київської міської ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Звільнення секретаря сільської, селищної, міської ради

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради закінчуються одночасно із закінченням їх депутатських повноважень в день відкриття першої сесії нового скликання. Відповідно до статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Звільнення голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської і Севастопольської міських рад

Повноваження голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад, який працює за рішенням ради на постійній основі, закінчуються у разі припинення повноважень ради, яка утворила цю комісію. Оскільки голова постійної комісії є депутатом, його повноваження як депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

Звільнення заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради

Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» після закінчення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Повноваження заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету закінчуються після сформування нового складу виконавчого комітету.

Звільнення керівників відділів, управлінь та інших посадових осіб місцевого самоврядування

Відповідно до статті 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, крім працівників патронатної служби.

Звільнення керівників відділів, управлінь та інших посадових осіб місцевого самоврядування має здійснюватися лише згідно з чинним законодавством України. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України, а також статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Це, зокрема, такі підстави, як відмова посадової особи місцевого самоврядування від складання Присяги (стаття 11); порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5); неподання відомостей, або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін (стаття 13); виявлення, або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Посадові особи патронатної служби (помічники, радники) можуть бути звільнені у разі зміни голови районної, районної у місті, обласної ради, Київського міського голови, голови Севастопольської міської ради, міських голів міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення. У цьому випадку в трудовій книжці робиться запис з посиланням на пункт 1 статті 40 КЗпП України. Про наступне звільнення посадова особа місцевого самоврядування патронатної служби не попереджається.

Розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України

Пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Згідно зі статтею 49 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник на власний розсуд звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості інформацію про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Статтею 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 – 5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначений статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до статті 41 цього Закону працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Березень 2016
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12	13
14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27
28	29	30	31

Березень 2016
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12	13
14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27
28	29	30	31