Конотопський міськрайцентр зайнятості інформує

Служба зайнятості Сумщини ретельно контролює тенденції ринку праці

Сумська обласна служба зайнятості в умовах карантину стала не тільки першим помічником безробітних і роботодавців, а й своєрідним соціальним барометром на ринку праці.

Як каже директор обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, інакше й не може бути, адже саме фахівці центру ретельно відстежують усі коливання на ринку праці,  на їх основі приймають соціально виважені та професійно грамотні рішення.

У період з квітня до вересня цього року зменшувалася кількість вакансій, натомість зростало число безробітних. Якщо в перших квітневих числах на обліку перебувало майже 16 тисяч безробітних громадян, то наприкінці цього місяця після введення карантинних обмежень їх стало на 5,9 тисячі більше. А пік безробіття припав на травень та липень – відповідно 24,7 та 24,9 тисячі осіб.

Із жовтня і на початок листопада завдяки відповідним організаційним та економічним важелям і насамперед ефективній посередницькій ролі між роботодавцями та безробітними вдалося не тільки загальмувати негативну тенденцію, а й, умовно кажучи, розвернути її. У перших числах останнього осіннього місяця на обліку перебувало 15,3 тисячі клієнтів, або на 0,5 тисячі менше, ніж на початку квітня. Як наголошує Володимир Підлісний, за цей період інформацію про потреби в кадрах подали 4,2 тисячі роботодавців. Найчастіше вони потребували таких фахівців: водій, вантажник, швачка, токар, оператор котельні, продавець, електромонтер та інші.

Велике значення має сезонність роботи. Навесні традиційно зростає попит на працівників сільськогосподарського профілю, а восени – машиністів та операторів котелень. З огляду на цю особливість служба зайнятості організувала навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за цими професіями у Центрі професійно-технічної освіти ДСЗ.

Упродовж карантинного періоду за сприяння служби зайнятості загалом працевлаштовано 12,3 тисячі громадян, у жовтні – 2,4 тисячі.

Що стосується підтримки роботодавців, які припинили чи скоротили виробничу діяльність,то істотне значення мало відповідне рішення уряду від 28 квітня цього року. У межах запроваджених норм роботодавці подали 11,9 тисячі пакетів документів, з них позитивні рішення прийнято щодо 11,7 тисячі. Завдяки цьому загальну фінансову допомогу в сумі майже 100 мільйонів гривень одержали 17,2 тисячі громадян.

Що чекає на ринок праці Сумщини завтра?

 

За інформацією, яку надав директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, сьогодні на обліку в регіональній службі зайнятості перебуває 15,3 тис. безробітних (+ 24,4% до цієї дати торік): з них чоловіків – 5,8 тис. (38%), жінок – 9,5 тис. (62%). Кожен третій безробітний віком до 35 років, кожен четвертий – до 44, старше 45 – майже половина.

Яку роботу мали ці люди до того, як її втратили? Кожен п’ятий безробітний донедавна працював у сфері торгівлі, кожен шостий – у державному управлінні або оборонній галузі, 17% із загального числа безробітних трудилися у переробній промисловості, 12% – у сільському, лісовому та рибному господарстві, 8% – у сфері охорони здоров’я.

Що стосується освітнього рівня, то портрет безробітного Сумщини сьогодні такий: вища освіта – 50%, професійно-технічна – 41%, загальна середня освіта – 9%.

– Вражає кількість безробітних з вищою освітою. Коли бачу рекламні ролики наших вишів, складається враження, що вони готові записати до числа студентів будь-кого, хто має гроші. Тому у роботодавців зовсім не виникає бажання брати на роботу їхніх випускників. Нехай такі навчальні заклади визначаться: вони працюють на роботодавця чи просто заробляють гроші?, – ділиться думками В. Підлісний. – Переконаний: лави безробітних поповнюються за рахунок випускників тих навчальних закладів, які дають слабкі знання. Втім, якомога швидше слід переглянути навчальні програми, збагатити їх практичними знаннями і навичками. Необхідно, аби студенти,  окрім основної професії, отримували додаткові спеціалізації – це дасть їм змогу впевненіше почуватися на ринку праці й чутливіше реагувати на нього. Вкрай потрібна своя регіональна бізнес-школа, що надзвичайно актуально. Але бізнес-інкубатори в кожному виші — це цілком реально вже сьогодні. Якщо ж поєднати ці бізнес-інкубатори з вимогою нового Закону «Про зайнятість», може вийти непоганий результат. Адже закон передбачає безкоштовне стажування студентів останніх курсів на підприємствах, де випускник і роботодавець зможуть придивитися одне до одного.

За словами посадовця, сьогодні всі хочуть на роботу молодь віком 25 років, та ще й зі стажем роботи. А де ж його взяти в такому віці? І тут ми на рівні регіону маємо напрацювати базу для стажування. Отоді підприємство вустами навіть учорашніх випускників скаже навчальному закладу: змінюйте навчальні програми, технології. Тобто сформує соціальне замовлення на спеціалістів. А ми що робимо? В ліпшому випадку мовчки перенавчаємо фахівців, яких 5 років навчала держава. У гіршому – під різними приводами відправляємо їх у центри зайнятості. Ми ж повинні чітко знати, що буде на ринку праці області завтра й післязавтра.

***

Сумщина потребує високотехнологічні робочі місця

Майже третина тих, хто сьогодні офіційно має статус безробітного на Сумщині – люди до 35 років.

– Часто зустрічаюсь з недовірою роботодавців до тієї базової освіти, яку отримує молодь. Але проблема тут глибша й системна, вона криється у створенні нових високотехнологічних робочих місць. Ми зациклилися на існуючій моделі господарювання, з колишнім розміщенням продуктивних сил та виробничих відносин. А реальність така, що робочих місць просто не вистачає фізично, – говорить директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний. – Нині в центрах зайнятості від роботодавців лежать десятки заяв на водіїв, швачок, підсобних робітників, продавців продовольчих товарів, машиністів котельної, вантажників, слюсарів-ремонтників, кухарів, токарів, електромонтерів. Змінити модель господарювання можуть ефективніші підприємці, продуктивніший бізнес, який насамперед має вигравати у конкурентів наш внутрішній ринок.

Посадовець наводить приклад. Сумщина аграрний регіон. І що маємо? Скажімо, лише м. Суми споживає за рік продуктів харчування до 1 млрд. грн., порахували аграрні експерти. Втім, серед  їх виробників лише незначна частка місцевих. А це ж зайнятість людей. Тобто сьогодні область програє конкурентну боротьбу навіть на внутрішньому ринку, не кажучи про ринки інших країн. Підприємці нової формації – не гриби, що виростають після дощу. Завдання соціально відповідальної влади – створити умови для розвитку підприємців. Такого явища, як сучасна бізнес-підготовка, в нас досі не було. І робити це маємо не наосліп, щоб знову не створити дисбалансу, а через комунікацію реального сектору економіки (бізнесу), громадянського суспільства та регуляторів ринку (влади). Якщо цього не зробимо сьогодні, завтра – на наш ринок прийдуть ті, хто має відповідну підготовку. Адже місце під сонцем порожнім не буває.

Надмірне навантаження на роботодавців зі сплати єдиного соціального внеску – причина тінізації трудових відносин. Як наслідок, зменшується реальна кількість робочих місць, фонд оплати праці та надходження до фондів. Цього року уряд вперше запровадив компенсації для роботодавців зі сплати єдиного соціального внеску. Цією нормою можуть скористатися фірми, компанії, приватні підприємці після того, як вони, починаючи з 2013 року, створять нові робочі місця та працевлаштують людей через трудові угоди. Умовою надання пільги є виплата зарплати впродовж року розміром більшим, ніж три мінімальних. Через рік після укомплектування новостворених робочих місць такі працедавці зможуть отримати 50% покриття витрат зі сплати єдиного страхового внеску за рахунок коштів Пенсійного фонду. Порядок компенсації частини витрат затверджено постановою Кабміну № 153 від 13 березня цього року. Певні преференції зі сплати єдиного соціального внеску передбачені для суб’єктів господарської діяльності, які організовують робочі місця для працевлаштування безробітних. Зокрема компенсаційні виплати надаватимуться роботодавцям, котрі не мають заборгованості зі сплати страхових внесків, не є банкрутами та проти яких не порушено справу про банкрутство. Також право на компенсаційні виплати мають ті суб’єкти малого підприємництва, що створюють робочі місця в пріоритетних галузях економіки.