Юстиція інформує

2 ПОКИНУТІ СІМ’Ї, 2 АЛІМЕНТНИХ БОРГУ, ЯК НАСЛІДОК – ЗАБОРОНА ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН

Мешканець Глухівщини, покинувши одну родину, створив другу сім’ю. Проте навіть нові стосунки не пробудили у чоловіка відповідальність – він розлучився і з цією дружиною.

Разом з тим містянин вважав, що залишає й фінансову підтримку дітей на обох колишніх дружин. Таке положення справ призвело до накопичення двох аліментних боргів.

Відновити справедливість та економічні права малечі взялися фахівці юстиції Сумщини. Державні виконавці наклали арешт на рахунки та майно неплатника, а також обмежили його у низці прав, зокрема у праві виїзду за кордон, що передбачає ініційований Міністерством юстиції України закон #ЧужихДітейНеБуває. Саме цей вид примусових заходів вплинув на батька (адже той у справах виїжджав за кордон) та підштовхнув до рішучих дій.

Наразі глухівчанин повністю розрахувався з одним із боргів, сплативши понад 47 тисяч аліментних коштів. Щоб позбутися утиску свобод, батькові доведеться розрахуватися й з другою дитиною, адже тільки після погашення всіх заборгованостей, чоловік зможе поновити свої права та виїхати за межі України.

 ***

 ВІД БОРГУ НЕ ВТЕЧЕШ: КОНОТОПЧАНИН НЕ ЗМІГ ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН ЧЕРЕЗ НЕСПЛАТУ АЛІМЕНТІВ

 

Конотопчанин Євген тривалий час не сплачував дитині аліменти, в наслідок чого утворився борг у розмірі понад 26 тисяч гривень. Повернути до тями чоловіка вдалось санкціям ініційованого Мін’юстом закону #ЧужихДітейНеБуває.

«У зв’язку з тим, що заборгованість перед дівчинкою Катериною тільки накопичувалась впродовж року, фахівці юстиції обмежили неплатника у праві користування зброєю, полювання, керування транспортними засобами, а також у праві виїзду за кордон. Окрім того, правники наклали штраф на суму боргу у розмірі 20%», – розповіла керівниця юстиції Сумщини Ірина Свистун.

Вона додала, що мешканець Конотопського району, який регулярно виїжджав за межі країни у справах, аби позбутися утиску свобод, сплатив понад 35 тисяч гривень. Ця сума увібрала в себе не тільки всю суму заборгованості, а й штраф (розмір якого склав майже 6 тисяч гривень) та виконавчий збір – понад 3 тисячі гривень.

***

 

«ПРАВОВИЙ Messagebox» ЗБИРАЄ НАВКОЛО СЕБЕ ШКОЛЯРІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ

 Фахівці юстиції Сумщини зацікавили учнів Верхньопіщанської загальноосвітньої школи новими знаннями та способом їх отримання. Розміщений у навчальному закладі «Правовий Messagebox» дозволить засвоювати корисну правову інформацію паралельно зі шкільною програмою та у будь-який зручний час.

Корисні матеріали навчають дітей поважати права інших та захищати свої, а також не принижувати та не завдавати моральної й фізичної шкоди одноліткам.

            Батьки теж матимуть змогу підвищити свою обізнаність у питаннях протидії булінгу. До речі, у випадку, якщо дитина стала жертвою цькувань, необхідно:

ü      подати керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу щодо вашої дитини;

ü      пояснити дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Якщо вирішити ситуацію на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

***

 

БУЛІНГ УРІВНЮЄ ВСІХ – ПЕРЕМОЖЦІВ ТА ПЕРЕМОЖЕНИХ НЕ БУДЕ

 Конфлікт – як вогонь, якщо вчасно не загасити, то вірогідність настання несприятливих наслідків стає значно більшою. У дитячих колективах, як і в будь-яких інших, присутні суперечки, вирішення котрих іноді потребує сторонньої допомоги.

Фахівці юстиції разом зі студентами юридичної клініки Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ провели для школярів захід. Учні Сумської загальноосвітньої школи № 21 були ознайомлені з кампанією Мін’юсту #СтопБулінг, яка запроваджена в рамках правопросвітницького проєкту «Я МАЮ ПРАВО!» та спрямована на подолання цькувань серед шкільної молоді.

Під час заходу правники наголосили, що булінг – це негативне явище, яке завдає шкоди, як агресору, так й жертві. Булер, через постійні негативні емоції, думки та дії може втратити уявлення про загальноприйняті норми поведінки у суспільстві та як наслідок – почати вчиняти більш серйозні правопорушення, усвідомлюючи свою непокараність. Постраждала сторона через систематичні хвилювання відчуває постійну незахищеність, невпевненість та страх, що в майбутньому може призвести до психологічних травм. Тому, добрі та дружні стосунки завжди краще ніж ворожнеча.

Варто зазначити, що школярі активно брали участь в обговорюваннях, ставлячи юристам питання. Підсумовуючи правовий урок, присутні погодились з працівниками юстиції, що #БулитиНеКруто.

 

  ***

НА СУМЩИНІ БОРЖНИКИ СПЛАТИЛИ АЛІМЕНТІВ НА 110 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

 Невчасно сплачені аліменти створюють труднощі, як для боржника, так і для його родини. Якщо одні на це заслуговують, через безвідповідальне ставлення до батьківства, то інші не повинні мимоволі зазнавати утисків своїх прав.

Ініційований Мін’юстом закон #ЧужихДітейНеБуває допоміг родині у Буринському районі вплинути на батька, щоб той почав виплачувати аліменти. Не маючи основного заробітку та інших джерел доходу, чоловік був впевнений, що змусити його виконувати рішення суду не вдасться нікому, але час разом із переліком обмежень змінили його думку. Позбавившись терпіння, неплатник вирішив погасити борг та почав виплачувати поточні аліменти. Наразі сплачено 10 тисяч гривень.

Не бажав підтримувати стосунки з сім’єю й житель Глухівщини, але зустріч із правниками юстиції допомогла чоловіку визнати свої помилки та почати їх виправляти. Бувши обмеженим у правах, батько згадав про свою родину та про те рішення суду, яким було встановлено обов’язкову виплату аліментів. Ліквідована заборгованість у розмірі понад 8 тисяч гривень поповнила бюджет родини та  повернула неплатнику втрачені свободи.

Зазначені примусові заходи не оминули й мешканця Білопільського району, який також через борг перед родиною потрапив під дію законодавчих обмежень. Лише знайдена спільна мова із близькими людьми та необхідна сума грошей погасили майже 11-тисячну заборгованість, що поновило права неплатника.

Загалом з початку 2019 року на Сумщині було стягнуто понад 110 мільйонів гривень аліментних коштів.

 

  ***

МАТЕРИНСЬКИЙ ІНСТИНКТ ТА АЛІМЕНТНІ БОРГИ

 Ініційований Мін’юстом закон #ЧужихДітейНеБуває покликаний захищати права дітей, незважаючи на те, хто перед ними заборгував – мати чи батько. Застосовуючи заходи примусу, принципи гендерної рівності не повинні порушуватись й кожен має відповідати за свої помилки у спосіб, встановлений законом. 

Наявність материнського інстинкту у мешканки Путивльського району не прослідковувалась. Жінка позбавила свого сина не лише піклування та уваги, а й визначеної судом суми грошового забезпечення. Накопичений борг, а це майже 8 тисяч гривень, став приводом для обмеження громадянки у правах та накладенням арешту на майно та кошти. Так, завдяки застосованим фахівцями юстиції Сумщини санкціям, що передбачені законом #ЧужихДітейНеБуває, неплатниця усвідомила свою провину та сплатила у повному обсязі кошти.

Загалом з початку 2019 року на Сумщині було стягнуто понад 110 мільйонів гривень аліментних коштів, з яких 2 мільйони гривень повернули боржники Путивльщини.

 ***

 

ПІДМЕТЕНІ ВУЛИЦІ ТА ПОФАРБОВАНІ ПАРКАНИ НА ЛЕБЕДИНЩИНІ ЗМЕНШИЛИ БОРГ БАТЬКА

 

Деякі боржники звикли прикриватися статусом безробітного, який, як вони вважають, не дає змоги сплачувати аліменти. Тому суспільно корисні роботи – це чудовий шанс підвищити пропозицію на ринку праці та розпочати нове життя без боргового тягаря.

Комунальне підприємство «Благоустрій», що на Лебединщині, за ініціативи фахівців юстиції Сумщини прийняло до свого робочого колективу нового працівника. Батько Юрій був вимушений розпочати незвичні для нього трудові будні, оскільки відпрацювання суспільно корисних робіт було єдиною можливістю погасити майже 36-тисячну аліментну заборгованість.

Вимушене працевлаштування стало для чоловіка не першим заходом примусу. Несплата аліментів та відсутність місця роботи вже довго були причиною перебування неплатника під увагою правників. Так, юристами були застосовані відносно нього обмежувальні заходи, що передбачені законом #ЧужихДітейНеБуває. Проте подіяв на батька саме складений протокол про адміністративне правопорушення – відпрацьовані 120 годин суспільно корисних робіт допомогли громадянину зменшити борг.

Варто зазначити, що наступний крок з боку державних виконавців на шляху погашення заборгованості буде повторно складений протокол про адміністративне правопорушення, який змусить чоловіка відпрацювати вже 240 годин суспільно корисних робіт.

До речі, з початку 2019 завдяки відпрацюванню злісними боржниками на суспільно корисних роботах діти Сумщини отримали понад 350 тисяч заборгованих коштів.

***

ПРО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ НА БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ

 

Поведінка, успішність та шкільний побут – це основні теми, що обговорюються на батьківських зборах, але існують не менш важливі питання, які також варті уваги.

У навчальних закладах міста Суми фахівці юстиції урізноманітнили звичайні батьківські збори. Обговорення також було доповнене корисною правовою інформацією від представників поліції. Правники ознайомили мам й татусів із кампаніями від Мін’юсту, зокрема #СтопБулінг та «Відповідальне батьківство», що впроваджені в рамках загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!». Присутнім було наголошено на небезпеці, яка може приховуватися під звичайним, на перший погляд, дитячим кепкуванням.

Юристи також розповіли, що у разі, коли розлучення негативно вплинуло на виконання другим із батьків своїх обов’язків, прийде на допомогу закон #ЧужихДітейНеБуває. Він не тільки заохотить відповідальних батьків, а й посилить захист економічних прав дітей. Варто пам’ятати, що суттєвими обмеженнями, які застосовуються до неплатників аліментів, є такі:

ü      заборона виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати;

ü      штрафні економічні санкції від 20% до 50% від суми боргу;

ü      суспільно-корисні роботи;

ü      конфіскація та продаж активів майна боржника.

 

  ***

90 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ ОТРИМАЛИ БРАТИ КОСТЯ ТА ТИМОФІЙ

 

У Шосткинському району батько декілька років уникав сплати аліментів, проте важелі впливу, передбачені ініційованим Мін’юстом законом #ЧужихДітейНеБуває, знайшли управу на чоловіка та поновили права його синів.

 «Мешканець Шосткинщини тривалий час ухилявся від сплати своїм синам Кості та Тимофію аліментів. Як наслідок – борг у розмірі понад 60 тисяч гривень. Варто зазначити, що чинне законодавство передбачає для злісних неплатників аліментів ряд примусових заходів, зокрема внесення даних про таких батьків до Єдиного реєстру боржників, обмеження у низці прав, а також економічні санкції – штрафи, пропорційні рокам байдужості боржників. Так заборгованість містянина збільшилась на 50%, а це понад 30 тисяч гривень», – зазначила Ірина Свистун, очільниця юстиції Сумщини.

Керівниця обласної юстиції розповіла, що, застосувавши своєрідні стимули, правники вплинули на сумління аліментника, який практикував несплату коштів впродовж років. Чоловік, аби розпочати нове життя без боргового тягаря та його наслідків, все ж таки перерахував на користь хлопців понад 90 тисяч гривень.

Наразі діти Сумщини отримали 115 мільйонів гривень аліментів, з котрих 7,5 мільйонів – надійшли на користь маленьких громадян Шосткинщини.   

 

  ***

НА СУМЩИНІ СТАРТУВАВ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

 

Низкою заходів розпочався на Сумщині Всеукраїнський тиждень протидії булінгу. Правові уроки, що підготували фахівці юстиції, як завжди у цікавому форматі розповідають молодому поколінню про подолання цькувань у шкільному середовищі.

Сумська загальноосвітня школа № 24 стала одним із перших навчальних закладів, де правники провели зустрічі із зазначеної теми. Початкове нерозуміння проблеми привернуло увагу школярів. Так, юристи донесли до юних слухачів інформацію про небезпеку, яка може приховуватись у буденних конфліктах. Дітям також розповіли про їх права та алгоритм дій у разі, якщо вони постраждали (або можуть постраждати) від булінгу. Також було наголошено, що замовчування фактів цькувань ускладнить розв’язання питань щодо знущань.

Отже, будь-яка жертва булінгу, як потенційна так і реальна, має право:

ü      прохати про допомогу та підтримку;

ü      протестувати проти несправедливого відношення до себе;

ü      мати власну думку;

ü      ввічливо відмовитись «Ні, дякую» або «Вибачте, ні»;

ü      мати свої власні почуття, незалежно від того, чи розуміють їх оточуючі.

  ***

СУМЩИНА ДОЛУЧИЛАСЬ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТИЖНЯ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

На Сумщині стартував Всеукраїнський тиждень протидії булінгу, ініційований Міністерством юстиції України в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проєкту «Я МАЮ ПРАВО!».

Булінг – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Варто зазначити, що, відповідно до даних дослідження UNICEF, в Україні у 2017 році 67% дітей стикалися з цькуванням у тих чи інших його проявах (були жертвою чи свідком). У лютому 2019 року було винесено перше судове рішення за фактом булінгу у школі. Вже станом на початок серпня судами у 92 справах було винесено рішення про накладення стягнення, 47 справ відправлено на доопрацювання до органів поліції, а ще 36 – закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або спливу строку притягнення до відповідальності.

Тому тема протидії булінгу і на сьогодні є актуальною та залишається у центрі уваги не тільки школярів, а й держави.

Більше детально ознайомитися з інформаційною кампанією та долучитися до проведення Всеукраїнського тижня протидії булінгу можна за посиланням – https://www.facebook.com/events/1495989397247421/

 

 

 ***

СУСПІЛЬНО КОРИСНІ РОБОТИ НАДОУМИЛИ МАТІР

 

Мешканка Липоводолинського району була позбавлена батьківських прав. Причиною того стала її пристрасть до зловживання алкогольних напоїв та байдуже ставлення до виконання материнського обов’язку. Такий крайній захід не викликав у жінки ні почуття провини, ні сорому, також не змусив почати виправляти помилки.

Мати 5 років ігнорувала обов’язок щодо утримання дитини, який до речі, не зникає з позбавленням батьківських прав та передбачений  Сімейним кодексом України. Почавши накопичувати заборгованість, жінка привернула до себе увагу фахівців юстиції Сумщини, які почали застосовувати обмежувальні заходи. Пакет законів #ЧужихДітейНеБуває позбавив неплатницю певних прав. Разом з тим був накладений арешт на кошти й майно. Проте отримати перші грошові надходження син Артем зміг лише після відпрацьованих його матір’ю 120 годин суспільно корисних робіт.

Складений протокол про адміністративне правопорушення став для жінки нездоланною перешкодою, змусивши її почати погашати 70-тисячний аліментний борг. Далі буде…

 

  ***

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

 

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

●        військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

●        працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

●        особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань, за умови подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

●        особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

●        особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни – особа з інвалідністю».

 

 

 

Які  ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до                                                забезпечення проведення АТО:	·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; ·         документи про залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових)  розслідувань за фактами отримання поранень), ·         документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:	·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; ·         документи про безпосередню участь особи в АТО в районах її проведення;
Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами:	·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; ·         клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО. До клопотання додаються: –          документи, що підтверджують участь особи в АТО, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни; –          довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Для осіб, які добровільно забезпечували проведення АТО, (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення:	·         довідка МСЕК про групу та причину інвалідності; ·         довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення АТО або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО, у разі відсутності зазначеної довідки.

 

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

●       І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

●       визначає відсоток втрати непрацездатності;

●       визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

 

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

●       наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

●       виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

●       подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

  ***

ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ ВІД «ПРАВОВОГО MESSAGEBOX»

 

Підтримка чада у складних життєвих обставинах та його виховання в цілому, потребує певних навичок та часу. Звісно батьки, вчителі та близькі люди приділяють значну увагу в житті будь-якої малечі, проте органи державної влади не залишаються осторонь та вносять свій вклад у розбудову дитячого світогляду.

Сумська загальноосвітня школа № 15 перейняла естафету щодо розміщення «Правового Messagebox». Залишений фахівцями юстиції порадник, який вже ознайомив значну аудиторію із загальнонаціональним проєктом «Я МАЮ ПРАВО!» та його кампаніями, почав інформувати тутешнє покоління, шо підростає.

Правники зауважили, що булінг є однією з актуальних проблем, яка негативно впливає на шкільну молодь. Ворожі настрої, що присутні в учнівському колективі здатні перетнути межу, за якою на жертву цькування чекають, як фізичні, так і моральні травми. Особливу увагу юристи звернули на постраждалих від знущань, та наголосили, що треба:

·        не тримати ситуацію булінга в таємниці та довіритися близькій людині (батькам, другу, вчителю, психологу, тощо);

·        не соромитися просити про допомогу;

·        усвідомити, що ніхто не має права принижувати та ображати, порушувати особистий простір інших людей.

***

 

МАЙБУТНІ КУХАРІ СТВОРЮВАЛИ РЕЦЕПТ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

На Сумщині масштабно розгорнувся Всеукраїнський тиждень протидії булінгу, ініційований Мін’юстом в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!». Фахівці юстиції Сумщини під час проведення заходів окремо охоплюють дітей молодшого, середнього та старшого віку, адже кожна вікова категорія підростаючого покоління потребує різного підходу до викладання проблеми.

Завітавши до студентів Сумського центру професійно-технічної освіти, юристи провели для майбутніх кухарів цікавий інформаційний захід. Використовуючи практичні кейси з ситуаціями для обговорення, правники разом з підлітками створювали рецепт протидії булінгу та правил взаємодії з однолітками.

Окрім того, були позначені та обговорені три «золоті» правила для свідків цькування, до речі, до яких належать:

ü      Виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі дії оцінюються негативно).

ü      Підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі. Цим надається емоційна підтримка, така необхідна жертві).

ü      Повідомити дорослим про факт некоректної поведінки.

По завершенню правового уроку студенти мало змогу поспілкуватися з правниками віч-на-віч та поставити питання, що їх хвилюють.

 ***