Кількість планових перевірок скорочена

У січні – липні 2016 року підрозділами аудиту Державної фіскальної служби України   проведено 2,3 тис. планових перевірок, що на 10 відс. менше, ніж за відповідний період минулого року. Крім того, робота аудиту направлена на скорочення кількості позапланових перевірок (менше на 30 відс.) та кардинальне зменшення зустрічних звірок (менше на 70 відсотків). Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.

 

Акцент у роботі аудиторів посилено на якісний відбір до перевірок лише ризикових суб’єктів господарювання та забезпечення доказовості виявлених порушень в ході планових перевірок (комплексність охоплення питань і періодів). Зокрема, із донарахованих 15 млрд. грн. грошових зобов’язань майже половину задокументовано плановими перевірками.

Стосовно позапланових перевірок слід зазначити, що у більшості випадків рішення щодо їх проведення не залежать від ініціативи контролюючих органів. Так, за 7 місяців поточного року майже 60 відс. позапланових перевірок (5,9 тис.) проведено у зв’язку з ліквідацією суб’єктів господарювання, отриманням рішень суду, на звернення платників податків.

За словами Наталії Рубан, реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав майже 2,5 млрд. грн. – із нарахованої суми до бюджету вже надійшло понад 1,6 млрд. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 3,2 млрд. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 0,6 млрд. грн., та на 0,3 млрд. грн. зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду. 

 

Результати роботи внутрішньої безпеки ДФС

Протягом січня-липня 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки розпочато 338 кримінальних проваджень, виявлено 60 випадків хабарництва та 149 фактів зловживання владою з боку працівників органів ДФС. Про це повідомив заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Сергій Мартинов

За його словами, за вказаний період працівникам органів ДФС оголошено 103 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності. До суду надіслано 61 кримінальне провадження, 17 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів.

«Головну увагу у своїй роботі ми приділяємо виявленню правопорушень, пов’язаних з корупцією та притягненню винних до відповідальності. Так, за нашими матеріалами за скоєння таких злочинів складено та направлено до суду 28 протоколів, за якими 18 осіб вже визнано винними», – зазначив Сергій Мартинов. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 271 службову особу,  звільнено із займаних посад – 129.

«Для виявлення фактів корупції в фіскальній службі працює антикорупційний сервіс «Пульс», на який платники можуть поскаржитися на дії співробітників Державної фіскальної служби. За цей період перевірено 161 повідомлення, з них 27 підтвердилися. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб, 3 – звільнено та у 3 випадках розпочато кримінальні провадження», – підкреслив Сергій Мартинов.

 

«Хутряна історія» продовжується

В ході обшуку проведеного слідчими та оперативними працівниками Головного управління ДФС у Сумській області на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми під процесуальним керівництвом прокуратури Сумської області  вилучено хутряні та шкіряні вироби вартістю 8,2 млн. гривень. Обшук проведено в рамках кримінального провадження, яке зареєстровано 1 червня 2016 року, після того як співробітниками оперативного управління було  зупинено спробу незаконного ввезення на територію України з Російської Федерації партії хутряних виробів брендових марок загальною вартістю понад 1,7 млн. дол. США.

 Обшук проведено у нежитловому приміщенні у Сумах. За наявною інформацією там проводився продаж хутряних та шкіряних виробів, які ймовірно потрапили на територію України поза митним контролем, тобто без сплати відповідних митних платежів. У ході обшуку виявлено та вилучено хутряні та шкіряні вироби із маркуванням торгових марок «Glabor» та «Ramses». На бірках вилучених виробів містяться копії санітрано-епідеоміологічних сертифікатів органів захисту прав споживачів Московської області РФ, при цьому документів щодо легального походження товару не надано. Слідство триває.

 

Шановні клієнти АЦСК ІДД ДФС!

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня 2016 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

 

Ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 № 652, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 ПКУ); установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.