Податковий кодекс захищає таємницю інформації про платника податків

Інформація про платників, яка надійде до податкової служби у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, не буде передаватися правоохоронним органам. Податковий кодекс чітко захищає таємницю інформації про платника податків, яка є в податковій службі. Про це заявив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков в інтерв’ю виданню «LB.ua». За його словами, збереження даних про платника була однією з перших вимог, через що виникали конфлікти з іншими правоохоронними органами.

«Ми в суді відстояли свою позицію. А вона полягає в наступному: інформація про платника податків може розкриватися у двох випадках – або він сам надав на це свою письмову згоду, або у вас є рішення суду, в якому написано, що вона має бути розкрита. Тільки ці випадки, а не суцільні запити, коли дайте нам усе про всіх і все, що у вас є. Ні. Даруйте, але якщо платник з цим не згоден, ми цю інформацію розкривати не будемо», – наголосив Євген Олейніков.

В. о. Голови ДПС також зазначив, що ДПС не проводитиме перевірок платника у разі допущеної помилки при заповненні декларації.

«Якщо ми виявляємо в декларації помилку, ми пропонуємо її виправити. Якщо платник відмовляється це робити, то ми просто вважаємо декларацію не прийнятою. Усе. Інших наслідків не існує. Тобто ми не ідемо з додатковими перевірками. Ми не донараховуємо податки, не приймаємо податкові повідомлення-рішення в цьому випадку», – підкреслив Євген Олейніков.

Загалом у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування вже задекларовано до сплати 4,5 млн гривень.

На думку Євгена Олейнікова, після врегулювання питань, пов’язаних з банківською складовою, кількість поданих декларацій очікувано зросте.

 

Можливість самостійного уточнення інформації у добровільній декларації

У період проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) декларант має право самостійно уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – декларація), шляхом подання декларації з типом «Звітна нова», – повідомляють у Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Норма передбачена підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, буде вважатися анульованою.

Увага! У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) у новій декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій декларації сумою збору і сумою збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої декларації.

Боротьба з незаконним обігом пального – один з пріоритетних напрямів у роботі

Державна податкова служба України проводить постійний моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним через АЗС.

Так, за результатами аналізу поданої звітності ДПС виявлено 594 АЗС, де виторг від продажу пального та отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання такого об’єкту торгівлі. Це може свідчити про значну частку тіньового обігу готівки та пального на АЗС окремих суб’єктів господарювання.

Тож для зменшення їх кількості та виведення з незаконного обігу пального ДПС організовано контрольно-перевірочні заходи по таких АЗС, адже на сьогодні боротьба з незаконним обігом пального є одним з пріоритетних напрямів у роботі служби.

Як результат проведеної роботи, лише за 3 місяці (з червня по вересень 2021 року) ДПС вдалося зменшити кількість малоприбуткових АЗС на 24 відс., а виторг від продажу пального суб’єктами господарювання цієї групи збільшити вдвічі.

Крім того, до суб’єктів господарювання – порушників застосовані штрафні санкції на суму понад 46 млн гривень. Роботу податкової служби у цьому напрямі буде продовжено.

Одночасно наголошуємо, що декларування низьких виторгів від продажу пального на АЗС є одним з основних ризиків, які вказують на необхідність організації та проведення фактичних перевірок органами ДПС по таких об’єктах торгівлі.

Порядок оподаткування матеріальної допомоги

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний і надається всім або більшості працівникам, то така допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати, – роз’яснюють у Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Доходи у вигляді заробітної плати платника податку включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

У випадку, якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка має разовий характер, то сума такої допомоги не включається до оподатковуваного доходу якщо протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2021 році – 3180 грн), а сума перевищення оподатковується в загальному порядку податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

Податковий борг без штрафів

У Головному управлінні ДПС у Сумській області повідомляють, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований (підр. 10 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Законодавчо передбачено, що сума податкового боргу, у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням, що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання заяви, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

Якщо платник податків погасить відстрочений борг до 29 грудня 2021 року, то штрафні санкції та пеня на суму боргу не нараховуватимуться.

Слід пам’ятати, що у разі несплати або часткової несплати відстроченого боргу до зазначеного терміну, на відстрочені суми, що залишилися не погашеними, будуть нараховуватися штрафні санкції та пеня (ст. 126 ПКУ).