Переважна більшість ФОПів, які мають застосовувати РРО, їх вже встановили

На сьогодні 52 тис. фізичних осіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, вже встановили реєстратори розрахункових операцій. При цьому більшість РРО були встановлені протягом цього року. Для порівняння: у 2020 році касові апарати використовували 23 – 25 тис. платників єдиного податку, а у 2019 році – взагалі одиниці. Про це в інтерв’ю виданню «Економічна правда» розповів в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.

За його словами, із загальної кількості ФОПів, а їх близько 2 млн, на спрощеній системі оподаткування перебуває 1,5 млн. З їх кількості, з вирахуванням тих підприємців, які є найманими працівниками, обов’язок використовувати касові апарати мають орієнтовно 10 %. Тобто переважна частина тих, хто має застосовувати РРО, вже їх встановили.

«Зараз ми намагаємося інформувати тих підприємців, діяльність яких передбачає наявність РРО, що наближається момент, коли їх мають встановити. Після 1 січня ми вже будемо звертатися і нагадувати, що, поки діє мораторій, потрібно скористатися цим, встановити РРО і почати його застосовувати. Тобто на першому етапі переважно будемо переконувати», – зазначив Євген Олейніков.

Він, зокрема, підкреслив, що до тих, хто продовжуватиме ігноруватиме закон, податківці застосовуватимуть контрольну функцію. «У нас філософія приблизно така: понад 70% платників податків доброчесні. Тобто вони виконують законодавство і готові його далі виконувати. Ми маємо гарантувати, щоб ці правила виконували і решта 30%. Якщо ми цього забезпечити не зможемо, то чесний бізнес не буде терпіти нечесну конкуренцію і теж буде ухилятися від виконання правил. Отже, якщо ми здійснимо точковий тиск на найбільш відвертих, найбільш зухвалих порушників, то виконаємо не стільки фіскальну функцію, скільки демонстраційну», – впевнений Євген Олейніков.

Е-кабінет забезпечує дистанційно-безперебійне спілкування з ДПС

Електронний кабінет – персональне автоматизоване робоче місце платника. Сервіс дає можливість не лише подати звітність та різноманітну документацію, а ще й сплатити податки, – нагадують у Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті існують  наступні можливості: – доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);  доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;  подання декларації про майновий стан і доходи;  отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

Також за допомогою Електронного кабінету платник податків має можливість подати повідомлення про прийняття на роботу нового працівника та формувати запит про суму отриманих доходів.

 

Чи можлива реєстрація податкової накладної у вихідний день

Головне управління ДПС у Сумській області повідомляє, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (ст. 201 Податкового кодексу України), а саме: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;  для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;  для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Нежитлові будинки некомерційного призначення в одноразовій декларації

Об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких перевищує 60 кв. м. та які розташовані на території України, – повідомляють у Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Так, відповідно до п. 4 підр. 9 розділу 4  XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом декларування може бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості) фізичної особи, що належить їй на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Одночасно декларант визначає склад та обсяг активів щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До  цього   виключного  переліку  відноситься,   зокрема,  нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (пп. «б» пп. 2 п. 10 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ).

Увага! Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.