Питання дня щодо одноразового добровільного декларування

«Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?»

  Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:

фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні, належать:

особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Сума задекларованих виторгів, проведених через РРО, зросла на 109 млрд гривень

Відповідно до інформаційних баз даних Державної податкової служби України більше 120 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували понад 380 тис. РРО/ПРРО.

Загальна сума виторгів, проведених через РРО, у 1 півріччі 2021 року склала понад 700 млрд гривень.

Так, завдяки сумлінному декларуванню розрахункових операцій суб’єктами господарювання, а також забезпеченню постійного дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС загальна сума задекларованих виторгів у І півріччі 2021 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 109 млрд грн, або 18,4 відсотка.

Такої динаміки вдалося досягти, зокрема, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням адаптивного карантину на усій території України.

 

Що вибрати, традиційний касовий апарат чи сучасне РРО

У Головному управлінні ДПС у Сумській області інформують про переваги використання програмних РРО над традиційними РРО основними є такі: – онлайн реєстрація; онлайн передача (отримання) даних до (від) фіскального сервера контролюючого органу; автоматичне створення Z-звіту засобами фіскального сервера або засобами програмного РРО;  передача даних до ДПС без залучення інформаційних еквайєрів; – робота в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), дані про здійснені розрахункові операції надсилають до податкової після завершення режиму offline.

З метою використання програмного РРО суб’єкту господарювання необхідно зробити наступні дії: отримати електронний підпис;  встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій (комп’ютер, смартфон або планшет);  зареєструвати касу та касира;  ввести перелік товарів в ПРРО.

Тільки після цього можна проводити розрахункові операції та відправляти електронні чеки.

Подаж тютюнової сировини, не вимагає отримання ліцензії

Головне управління ДПС у Сумській області повідомляє, що виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Норми встановлені ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Отже, фізичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, без виготовлення з неї вищезазначеної продукції, не повинні отримувати ліцензію.

Про розрахунки між резидентами в іноземній валюті

Головне управління ДПС у Сумській області доводить до відома, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Норми визначені частиною першою ст. 5 Закону № 2473.

Згідно з частиною другою ст. 5 Закону № 2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за: 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій; 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії; 3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій; 4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення); 5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк; 6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.