Новини

Юстиція інформує

ImageХТО ТАКІ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?

Фахівці юстиції Сумщини в рамках правопросвітницької кампанії «Громадські радники», яка реалізується в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!», інформують громадян щодо громадських радників та функцій, які на них покладені.

Громадські радники – це перша точка доступу до правосуддя для жителів сіл та невеликих міст.

Громадські радники – це звичайні люди, які не мають юридичної освіти, проте пройшли спеціальне навчання з базових правових питань та отримали відповідні свідоцтва. Передусім, громадські радники – активні та небайдужі волонтери, озброєні правовими знаннями та навичками, які вони готові задіяти в своїх громадах. Окрім того, це люди, які користуються повагою, довірою та авторитетом з боку жителів громади (або молоді люди, що прагнуть їх здобути і роблять для цього відповідні дії).

Варто зазначити, що громадські радники уважно вивчають наявну правову проблему та перенаправляють до компетентної інституції або надають правову інформацію, яка допоможе людині самостійно розв’язати свою проблему. Ці поради громадського радника можуть стосуватись як конкретної особи, так і усієї громади. Громадські радники є справжніми рушіями суспільних змін, адже вони допомагають вирішувати проблеми у правовому полі та створюють навколо себе критичну масу правообізнаних людей.  Мережа таких радників, лідерів у своїх громадах, може стати важливим інструментом у подоланні правової ізоляції.

Сьогодні в Україні діють 137 громадських радників, які об’єдналися в організацію «Асоціація громадських радників України».

Побачити, чи діють громадські радники у вашій громаді можна тут: http://bit.do/feZUK .

 

ЧОМУ ПОТРІБНІ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?

Фахівці юстиції Сумщини в рамках правопросвітницької кампанії «Громадські радники», яка реалізується в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!», інформують громадян щодо громадських радників та функцій, які на них покладені.

В Україні в обласних центрах та великий містах рівень доступу до професійних юристів досить високий, заклади освіти кожного року випускають нових спеціалістів, і майже кожне місто може похвалитись чисельними вивісками «адвокат». Проте водночас багато громад не мають вільного доступу до таких спеціалістів – віддалені гірські села, невеликі населенні пункти, «вимираючі» сільські райони, вразливі та закриті спільноти, малозабезпечені громадяни тощо. Ця нерівномірність розподілу змушує громадян шукати інші шляхи отримання правової допомог. У цьому питанні на порятунок приходять громадські радники – звичайні люди, які не мають юридичної освіти, проте пройшли спеціальне навчання з базових правових питань та отримали відповідні свідоцтва.

Громадські радники стоять найближче до людей – вони спілкуються зрозумілою мовою, розуміють труднощі та проблеми, активно задіяні в житті громад та виконують свої функції безкоштовно. 

 

ЩО МОЖУТЬ ГРОМАДСЬКІ РАДНИКИ?

Фахівці юстиції Сумщини в рамках правопросвітницької кампанії «Громадські радники», яка реалізується в межах загальнонаціонального проєкту «Я МАЮ ПРАВО!», інформують громадян щодо громадських радників та функцій, які на них покладені.

Громадський радник не має правової освіти, не вирішує складних юридичних питань, не надає консультацій, не представляє інтереси клієнтів в судах та не замінює фахового юриста, який навчався для цього роками.

Проте, громадський радник розуміє правові проблеми і знає куди перенаправити. Він або вона може порадити алгоритм дії в тому чи іншому питанні, знає, що таке «медіація» або «дискримінація», розбирається в роботі органів місцевого самоврядування, вміє «прочитати» фінансовий документ або написати звернення. 

Громадський радник це той, хто знає як працює система правосуддя, які існують провайдери правової допомоги й розуміє до якої інституції необхідно звернутись людям, щоб найшвидше й найякісніше отримати професійну правову послугу, яка вирішить їхнє питання чи проблему. 

До громадських радників звертаються за порадою та допомогою не лише окремі громадяни, але й представники місцевої влади, яким потрібні підказки у процесах реформування, децентралізації, комунікації тощо. Громадські радники можуть ініціювати та реалізовувати позитивні зміни в своїх містах та селах, отримати підтримку від держави та громади. 

У переважній більшості країн громадські радники не отримують грошової винагороди за свою діяльність, але набувають авторитету та популярності у своїй громаді, просувають позитивні зміни в ній, адже володіють знаннями, є джерелом достовірної інформації та дієвих контактів, здатні пояснити можливі наслідки дій людини, спираючись на отриману систему знань та широкий світогляд.

 

Цей день – чудова нагода висловити вдячність тим, хто обрав таку потрібну і благородну сферу діяльності. 

З нагоди відзначення Дня працівників соціальної сфери 3 листопада 2019 року в адмінбудинку Конотопської районної державної адміністрації відбулися урочистості.

Тих, хто завжди готовий прийти на допомогу, розділити чужі турботи та підтримати у нелегкий життєвий період, напередодні професійного свята  привітало керівництво району та висловили всім працівникам галузі вдячність за нелегку роботу  і побажали  міцного здоров’я, щастя, домашнього затишку і тепла, нових здобутків та подальших успіхів у поліпшенні соціального захисту населення Конотопського району.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість дорученій справі, особистий внесок у вирішення питань соціального захисту населення та з нагоди Дня працівника соціальної сфери керівники району вручили кращим працівникам соціальної сфери почесні грамоти Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, грамоти голови районної ради та голови райдержадміністрації, а також Центральної ради профспілок.

Присутні прослухали чудову концертну програму за участю учасників художньої самодіяльності Конотопського району, в якому свої таланти демонстрували діти та аматорські колективи.

 ***

НА СУМЩИНІ МАТІР-ВТІКАЧКУ НАЗДОГНАЛИ СУСПІЛЬНО КОРИСНІ РОБОТИ

З початку 2019 року на користь дітей Сумщини фахівці юстиції стягнули понад 140 мільйонів гривень аліментів. Здебільшого ці кошти надходили після обмеження боржників у правах, проте близько 300 тисяч гривень аліментів надійшли після відпрацювання батьками суспільно корисних робіт.

На Недригайлівщині місцева жителька не займалася вихованням сина, внаслідок чого її позбавили батьківських прав. Навіть після розлуки з чадом у матері не прокинулось почуття відповідальності – вона не тільки не бачилась з дитиною, а й ігнорувала рішення суду про обов’язок сплачувати аліменти. Окрім того, жінка постійно змінювала місце фактичного проживання, аби втекти від законних вимог виконавчої служби, що призвело до утворення заборгованості у розмірі понад 9 тисяч гривень.

Наздогнали громадянку 120 годин суспільно корисних робіт, адміністративний протокол щодо яких фахівці юстиції направили до місцевого суду. Так примусові робочі будні не тільки зменшили розмір аліментного боргу, а й наблизили матір до відповідального батьківства.

 

  ***

ОБМЕЖЕНІ ПРАВА ЖИТЕЛЯ ЛЕБЕДИНЩИНИ СТАЛИ ГАРАНТІЄЮ ПОВЕРНЕНОГО 57-ТИСЯЧНОГО БОРГУ

 

На жаль, розлучення батьків Дениса на Лебединщині стало однією із причин, які порушили економічні права малолітнього сина. Батько залишив родину та понад 2 роки не згадував про життя хлопця.

44 тисячі гривень – заборгованість, яка могла не з’явитися, якби чоловік вчасно сплачував аліменти. Через знецінення неплатником потреб дитини, його було обмежено у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, полювання та користування зброєю, а також зараховано до Єдиного реєстру боржників. Такі запроваджені фахівцями юстиції Сумщини заходи стали гідною відповіддю на легковажне ставлення батька щодо виконання своїх обов’язків.

Закон #ЧужихДітейНеБуває, що був ініційований Мін’юстом, переконав боржника у тому, що він зарано почав збирати валізи та купувати квитки для виїзду за кордон. Дана санкція не дозволила чоловіку спокійно залишити межі держави та продовжувати нехтувати добробутом сина. Так, громадянин був змушений сплатити у повному обсязі борг, а в додаток ще й понад 9 тисяч гривень штрафу, разом з 4,5 тисячами гривень виконавчого збору.

 

  ***

ЗМІНИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ – ЧЕРГОВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ВИКОРІНЕННЯ РЕЙДЕРСТВА

Законопроєкт № 1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набув чинності 2 листопада 2019 року, встановлює ряд дієвих антирейдерських запобіжників. Документ не тільки чітко визначає лімітовані повноваження державних реєстраторів, а й містить категоричні методи боротьби з рейдерством. Основні положення закону:

ü      Впроваджено додатковий захист нотаріально засвідчених документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація – такі документи викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

ü      Акредитовані суб’єкти (комунальні підприємства та філії) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. Усім державним реєстраторам, які входили до складу таких суб’єктів, анульовано доступ до реєстрів.

ü      Доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації (електронний підпис, використання системи MobileID).

ü      Реєстратор зобов’язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

ü      Встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені у сфері державної реєстрації.

 

Джерело: Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

 

 

 

 

 

 

Перейти до вмісту