Антикорупційний закон: Про конфлікт інтересів

АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ЗАКОН: ПРО КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

 

               У даній статті пропонується розглянути проблему конфлікту інтересів та способи його врегулювання

 

               Тут не обійтися без порівняння «колишнього» та «нового» – тож періодично будемо озиратись на Закон України від 07.04.11 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон № 3206 або старий Закон) та Закон України від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700 або новий Закон). А також доведеться відштовхуватись від термінології, якою оперує антикорупційне законодавство.

               Отже, пригадаємо її:

               Старе поняття (визначене Законом №3206):

 

               –  конфлікт інтересів – суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

 

               Нове поняття (визначене Законом №1700):

 

               – потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

 

               –  реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

               Для аналізу нам знадобиться ще один термін, введений Законом № 1700, – приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

               Саме наявність чи відсутність у особи приватного інтересу до вирішення певного питання у більшості випадків буде індикатором, що свідчитиме про конфлікт інтересів у особи.

               Наведемо простий приклад, поширений на практиці. Жінка — посадова особа бюджетної установи. Ця установа здійснює закупівлю товарів за бюджетні кошти. Жінка є членом тендерного комітету. Під час проведення тендерних процедур надходить заявка від учасника — приватної фірми, співвласником якої є чоловік героїні нашої історії. Вже на стадії розгляду заявки дружина має усунутися від обговорення відповідних питань і за великим рахунком не повинна брати участь у роботі комітету, який працює над цією закупівлею. У наведеному прикладі усунення особи від роботи у колегіальному органі з приводу конкретної закупівлі обов'язкове — ч. 2 ст. 35 Закону № 1700 категорично забороняє застосовувати інші способи врегулювання конфлікту інтересів, крім усунення від участі у роботі відповідного колегіального органу.

               Але є один ВИНЯТОК з цього правила, який буде дуже актуальним саме для місцевих рад. Новий Закон передбачає, що у випадку, коли неучасть особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

               Покажемо це на прикладі. Згідно з ч. 11 ст. 46 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Уявімо, що у Васильківській сільській раді19 осіб, що мають право голосу (депутати + голос сільського голови). Розглядаються питання про преміювання працівників ради, у тому числі сільського голови. Такі рішення приймаються більшістю голосів від загального складу ради. На пленарному засіданні присутні 10 осіб, що мають право голосу, у тому числі сільський голова. У голови є приватний інтерес щодо вирішення питання про преміювання. Отже, наявний конфлікт інтересів. Голова мав би усунутись від розгляду та голосування з цих питань. Водночас це призведе до того, що рішення ради не буде прийняте і питання щодо оплати праці інших працівників «зависне» в повітрі.

               У такому випадку сільський голова має повідомити про наявність у нього конфлікту інтересів. Оформлювати це окремою заявою не обов'язково. Згідно з новим Законом достатньо просто відобразити це у протоколі.

               Якщо усунення особи від голосування не призводить до втрати правомочності органу — достатньо обмежитись лише фіксацією у протоколі заяви особи, у якої наявний конфлікт інтересів, про усунення від участі у голосуванні та відобразити у протоколі, що ця особа реально утрималася. Наприклад, записом: «Утрималися — 1 (Сидоров 1.1.)».

               У зв'язку з введенням у дію нового Закону доцільно, щоб кожний депутат ради, кожна посадова особа та кожний член тендерного комітету вашої чи підпорядкованої вам установи підписали пам'ятку, яка б зобов'язувала їх письмово повідомляти про усі потенційні та реальні конфлікти інтересів, які можуть виникати під час реалізації покладених на них повноважень (обов'язків), а також самоусуватись від обговорення, підготовки та прийняття рішень, щодо яких у особи може виникати приватний інтерес. Ці пам'ятки потрібно зберігати у особових справах працівників та у справах депутатів місцевих рад. Досвід підказує, що подібні «папірці» у разі виникнення неприємностей стають у нагоді.

Загальні правила врегулювання конфлікту інтересів

 

               Питанням врегулювання конфлікту інтересів у новому Законі парламентарії відвели аж цілий розділ. Так, Закон № 1700 зобов'язує суб'єктів відповідальності:

               1. вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

               2. повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Агентство) чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

               3. не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

               4. вживати заходів щодо регулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

               Також у ч. 2 ст. 28 нового Закону міститься пряма заборона спонукати підлеглих (прямо чи опосередковано) до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

 

 

               Увага! Рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів має бути прийняте керівником установи чи керівником органу, до компетенції якого належить звільнення особи, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

 

               У випадках з колегіальними органами рішення приймає цей колегіальний орган, що відображується у протоколі його засідання.

               Якщо рішення про спосіб врегулювання конфлікту інтересів приймає Антикорупційне агентство, то на роз'яснення щодо способу врегулювання конфлікту інтересів надається 7 робочих днів.

               Зважаючи на те, що Агентство та його терпідрозділи ще не сформовані, не зрозуміло, хто поки що буде давати роз'яснення з приводу застосування нового Закону. Особливо прикро ще й тому, що в Законі № 1700 закріплений принцип тлумачення сумнівів на користь суб'єкта відповідальності. Так, ч. 5 і 6 ст. 28 нового Закону передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Агентства. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів. Та Агентство поки не сформоване, і запитувати нема в кого…

 

               Увага! Усі акти, що визначають порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів службових осіб, діяльність яких вони регулюють. Тому зробіть моніторинг функцій та послуг, які надає ваша рада та її виконавчі органи! Зобов'яжіть зробити відповідний моніторинг комунальні підприємства та заклади, які знаходяться у вашому підпорядкуванні!

 

               Способи врегулювання конфлікту інтересів

               Конфлікт інтересів можна врегулювати ззовні (це коли проблему вирішують розпорядчим актом керівника або керівного органу), а можна самостійно. В останньому випадку, зрозуміло, мова йде про дії, які працівник може вчинити сам, щоб вирішити певне питання.

               Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів згідно із ч.1 ст.29 Закону N9 1700 здійснюється через:

               1. усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

               2. застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

               3.  обмеження доступу особи до певної інформації;

               4. перегляд обсягу службових повноважень особи;

               5.  переведення особи на іншу посаду;

               6.  звільнення особи.

               Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

               Інших способів самостійного врегулювання конфлікту інтересів законодавець не передбачив. Тому у більшості випадків доведеться покладатися на зовнішнє регулювання.

               Також зверніть увагу на досить цікавий нюанс. Для осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, можливість самостійного врегулювання конфлікту інтересів не передбачена. Такі особи просто повідомляють керівний орган про конфлікт інтересів та чекають рішення щодо його врегулювання.

               Тепер розглянемо способи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

 

               Спосіб № 1. Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті.

               Таке рішення приймається у різний спосіб залежно від того, який характер має конфлікт інтересів (ст. 30 Закону № 1700):

               – якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру то за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників рішення приймає керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації;

               –  якщо конфлікт інтересів має не тимчасовий характер рішення приймає керівник органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.

 

               Спосіб № 2. Обмеження доступу до інформації.

 

               Це обмеження здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов'язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації.

 

               Спосіб № 3. Перегляд обсягу службових повноважень.

 

               Перегляд обсягу службових повноважень здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов'язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

 

               Спосіб №4. Здійснення повноважень під зовнішнім контролем.

 

               Службові повноваження здійснюються під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

 

               Зовнішній контроль здійснюється у таких формах:

 

               1. перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації:

               –   стану та результатів виконання особою завдання;

               –  вчинення нею дій;

               –  змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою чи/або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів.

               2. Виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника.

               3. Участь уповноваженої особи Агенства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

 

               Увага! Згідно з ч.3 ст.33 Закону №1700 у рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються:

 

               1.  форма контролю;

               2.  уповноважений на проведення контролю працівник;

               3. обов'язки особи у зв'язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

 

               Спосіб №5. Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів.

               Переведення особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації лише за наявності у сукупності трьох наступних умов:

               1. конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер;

               2.  конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу;

               3. є вакантна посада, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

 

               Увага! Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, у якої виник конфлікт інтересів.

 

               Звільнення особи з займаної посади у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

 

Особливі правила врегулювання конфлікту інтересів.

 

               Статтею 35 Закону № 1700 передбачені певні особливості щодо врегулювання конфлікту інтересів для окремих категорій суб'єктів відповідальності.

               Залишимо поза межами цього аналізу «подробиці» процедур врегулювання конфлікту інтересу для високопосадовців (таких як Президент України, народні депутати, члени Уряду, керівники ЦОВВ тощо). Натомість розглянемо ті категорії осіб, з якими вам, шановні читачі, доведеться стикатися у практичній діяльності.

               Зокрема, правила врегулювання конфлікту інтересів голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

               Так, новою ст. 591 Закону N9 280, яка діє з 26 квітня 2015 року, передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

               Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

 

               Увага! Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

 

               Ще раз наголошу на процедурі, яку регламентує ч.2 ст.35 нового Закону. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

               І тільки якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.